ПОНЯТТЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я
Всесвітня організація охорони здоров’я описує психічне здоров’я як стан добробуту, в якому людина усвідомлює свої власні здібності, може давати раду звичайним життєвим стресам, продуктивно і плідно працювати й робити внесок у життя суспільства.
Психічне здоров'я включає в себе гарне самопочуття і оптимальне функціонування. Ключем до психічного здоров’я є не уникання стресу, негативних почуттів і проблем, а готовність давати раду життєвим стресам і ситуаціям у міру їх появи.
Психічне здоров’я – це можливість добре почуватися та оптимально функціонувати в різноманітних життєвих ситуаціях, чи то вони є злетом, чи падінням. Зараз під час воєнних дій на території нашої країни турбота про своє психічне здоров’я є базовою складовою у збереженні свого здоров’я загалом і виживанні в критичній ситуації.
Критерії психічного здоров’я:
· Розуміти свої емоції, потреби.
· Взаємодіяти з іншими та вчитися контролювати свою поведінку.
· Отримувати радість від життя, від того, що робимо.
· Ставити цілі згідно з цінностями та йти до мети.
· Молитися та перебувати у Слові Божому.
· Переосмислювати цінності психічного та фізичного здоров’я.
· Думати, як проживати життя свідомо, щоб надавати собі допомогу.
· Коли не здатні надавати собі допомогу, звертатися за допомогою до фахівців. Багато людей у всьому світі починали щось робити, коли вони були психічно "на дні", навіть маючи самодеструктивний досвід. Однак сьогодні вони живуть щасливим і повноцінним життям, добре почуваються і функціонують. Декому доводиться довго працювати над собою, аби змінити свої почуття і думки, щоб поліпшити якість свого життя і набути досвід. Ви можете й самі зробити так само. Можете здивуватися, до яких великих змін можуть спричинити навіть зовсім незначні дії, наприклад, дотримання правил здорового сну.
Здоровʼя – провідне право дитини. Право на збереження і зміцнення її упродовж всього життя. Звідси і випливає мета рекомендацій щодо зʼясування умов зміцнення здоровʼя учнів безпосередньо в навчальному процесі, в межах уроків і навіть кожного окремого уроку.
Зупинимося на основних поняттях, які розкривають зміст і здоровʼя та логіку і умови його збереження і розвитку.
Здоровʼя людини – глобальна проблема людства. Особливо проблема здоровʼя актуалізувалось у наш час – час стресів і хвилювань, час негараздів. Це стосується психологічного здоровʼя людини.
Психічне здоровʼя – досить нове поняття. Воно ще мало вживається в наукових працях і ще менш ним користуються освітяни. Тому зупинимося на його змісті, який повинен стати регулятором відповідних процесів у душі дитини.
Психічне здоровʼя це:
а) відсутність виражених психічних порушень;
б) певний резерв сил людини, завдяки якому вона може подолати несподівані стреси або ускладнення;
в) стан рівноваги між людиною і світом, що її оточує.
На думку Нормана Сарторіуса, колишнього директора відділу охорони психічного здоров’я ВООЗ і голови Всесвітньої психіатричної асоціації, психічне здоров’я це, по-перше, – відсутність явних психічних порушень; по-друге, – певний резерв сил людини, завдяки яким вона може подолати неочікувані стреси; по-третє, – стан рівноваги між людиною та навколишнім середовищем, гармонії між нею і суспільством. Якщо вести мову про психічне здоров’я дитини шкільного віку, то слід зауважити, що його неможливо розглядати поза контекстом навчального закладу. Щодня дитина проводить у школі від 6 до 8 год., а це майже третина всього її часу. Типова ситуація, коли після повернення до дому відмінник і зразковий учень перетворюється на звичайного вередливого бешкетника, безпричинно (на перший погляд) влаштовує істерики, відмовляється виконувати домашні завдання, категорично не хоче йти на додаткові заняття, тренування, репетиції, нерідко відмовляється від їжі. Прийнято вважати це нормальним етапом у розвитку дитини і зазвичай рекомендують або посилити дисципліну вдома, або ж просто не звертати увагу, мовляв, «переросте». Але чи так це насправді? Нерідко перевантаження в школі та проблеми в колективі стають причинами погіршення психоемоційного стану дитини. Вкрай важливо вчасно розпізнати психічне захворювання у дитини на ранній стадії та запобігти його подальшому розвитку.
