Новини

    Знайди в собі краплину щастя - дитині щиро подаруй!

    24 жовтня 2013 року ми, учні 11-А та 11-Б класів НВК, відвідали один з дитячих будинків міста Вінниці.

     



    Зрозуміло, що нам непросто було зробити такий виважений крок. Якась тривога була на душі...Які ці дітки і як себе з ними поводити?...
    Коли ми приїхали, нас зустріла вихователька, яка люб"язно провела нас до дитячої кімнати. Коли ми увійшли, то побачили диво - на маленьких ліжечках солодко спали маленькі янголятка, вік яких не перевищував 3 років. Ми дочекалися, поки малеча прокинеться, і нам дозволили допомогти їм привести себе в порядок після денного сну. Ми одягали діток, зачісували, допомагали заправляти ліжечка... Найбільше вразило те, що у своєму віці ці крихітки вже настільки дисципліновані й самостійні, що ми - вже майже випускники школи, можемо їм позаздрити!
    Дітки дуже виховані, чуйні, добрі. Певно, усі ті люди, що відвідують їх ніколи не залишаються осторонь. Хочеться надіятись на це! Звичайно, ми не можемо дати цій малечі того батьківського тепла і любові,яких вони потребують, але приділити трохи свого часу, уваги, поділитися радістю,не залишати наодинці з лихом - справа кожного!
    Після обіду ми чекали малечу у гральному залі. Діти відразу погрупувалися навколо нас і обрали серед нас тих, з ким саме вони хочуть гратися. Компанію мені склали Сеня і Саша, а моя однокласниця Хрустовська Аня гралася із Сергійком та Сашком.
    Ми роздали діткам подарункия.які привезли, гралися, обіймали цих крихіток, носили на руках,цілували - ми їх,а вони нас у відповідь. Найбільше мені сподобався Сеня (Арсен) - такий маленький,а як гарно і виховано поводить себе із дівчатами! Справжній джентельмен!
    У кожної дитини є щось надзвичайно цікаве. Відмінність від інших, яка не дозволить пройти повз. Але водночас - смуток і безвихідь у бездонних дитячих оченятах...
    За іграми та веселощами минув час - і настала хвилина прощання.Ми тягнули час, як тільки могли, але залишатися на довше не мали змоги...Це дуже важко! Дуже....Не описати словами,не показати жестами, не написати на папері...
    Можливо,не так вже й багато людей відвідують цих дітей,але ми одні з цих відвідувачів. Всього лиш одні із...Лише ще одна щаслива сторінка у їх печальній книзі дитинства, що складається з тисяч...Ні,мільйонів сторінок!
    Всі ми родом із дитинства. І всі віримо, що воно має бути щасливим. Бо так правильно, так повинно бути! Сім"я - це сонячна система дитини, її неозорий простір, неосяжний Всесвіт. Дитинство без батьківського тепла позбавляє дитини щоденної турботи, захищеності, можливостей для повноцінного розвитку, шансів на перспективи в майбутньому. Біда, в якій можемо допомогти тільки ми, дорослі, об'єднавши свої зусилля для участі у долях дітей, що не мають сім'ї і потребують підтримки. Кожен з нас хоча б раз у житті бачив очі тієї дитини, котра ніколи не відчувала батьківського тепла . Зрозуміло, що не кожен може усиновити цю дитину, але віддати частинку своєї любові точно.Не будтьте байдужими, приділіть краплину своєї уваги і світ стане кращим.Можливо, для Вас зовсім нічого не змінить усмішка чи маленький подарунок, принесений у дитячий будинок, а для цієї дитини Ви зміните цілий світ.Задумайтесь над цим ....
     

     

     

     Знайди в собі краплину щастя - дитині щиро подаруй,
    Не відкидай її обійми та ніжно в щічку поцілуй.

    P.S.Малята, ми ніколи вас не забудемо і носитимемо спогади у душі. Ваші долі нам не байдужі! Чекаємо нових зустрічей з нами! Вірте і надійтеся! Ми вас любимо! Ми - з вами!


    Красовська Юлія,

    учениця 11-А класу



    06.11.2013 | Aдмін

    Вернутись назад
Управління освіти і науки Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації Вінницька академія безперервної освіти 
ТИВРІВСЬКИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ