Новини

    Пароль "Афган"

    У середу, 12 лютого, у відремонтованій за новими технологіями просторій залі зібрались старшокласники, педагоги, гості. Прийшли вшанувати пам'ять воїнів-інтернаціоналістів, тих, кого ми називаємо афганцями. 25 років тому закінчилась та страшна віійна, але рани її кровоточать ще й сьогодні.



    На сцені - великий екран з написом "Ми пам'ятаємо". Перед глядачами - шеренга одинадцятикласниць: Томко Л., Красовська Ю., Русіна Я., Макеєва Н., Цимбалюк М., Юкало О., Хрустовська Г. Змінюються військові кадри на екрані - звучасть проникливі слова пам'яті онуків тих героїв, які змушені були виконувати (тепер ми уже знаємо) зловісні накази радянського командування.

    Дуже влучно сказав запрошений на зустріч Тамтура М.П.: "Ніхто і ніколи не підкорить народ, який живе на своїй землі, захищає свій рідний край". Учениці називають вражаюче-страшні цифри загиблих в Афганістані. Більше 14 тисяч. "Як у нас в Гнівані сьогодні проживає", - жахається учень 9-го класу, що сидить біля мене. На екрані кадри військоговго побратимства, нелегких буднів афганців. Та коли звучить пісня "Груз - 200" і численні труни наших загиблих героїв вантажать у літак, на очах дітей зявляються сльози: "Чому? За що? За кого вмирали молоді хлопці-рядові, бувалі замполіти, взводи?"

    Не залишили байдужими нікого і пісні, що виконувала під гітару Томко Лана. Кожне слово цих музичних творів: "Орден", "Обычный автобус", "Здравствуй, мама" западали в глибоко в дитячі душі, будили у них почуття гордість за мужніх, сміливих воїнів. Не один з дорослих, присутніх у залі, втираючи нишком зрадливу сльозу, подумав про себе "Не дай, Боже знову біди".

    Запам'ятається присутнім і розповідь воїна-інтернаціоналіста, жителя с.Сутиски, вчителя історії М.П.Тамтури, про його бойовий шлях, про ті гарячі точки, в яких йому довелося перебувати, виконуючи свій військовий обов'язок. Він закликав старшокласників пам'ятати героїв, пишатися їх подвигами.

    На завершення Коваль О.І. (краєзнавець, учитель історії та права НВК) запропонував усім долучитися до пошуку тих, хто воював в Афганістані, сьогодні він укладає списки учасників тієї десятилітньої страшної війни.

    Я стою біля великого вікна, тамуючи почуття, що охопили мене, вдивляюсь у дорогу, яка веде від і до школи. На ній з'являється знайомі мені постаті уже згаданих одинадцятикласниць з квітами, їх класного керівника - Бевзи Галини Іванівни та завуча з позакласної роботи - Балинської Валентини Анатоліївни. Вони поспішають на маршрутку. Їдуть на кладовище поклонитися праху нашого земляка - воїна-інтернацшоналіста Телячука Василя. "Ніхто не забутий", - так сказав поет, у цьому впевнені сьогодні і наша молодь.

    м.Гнівань, Л.Г.Худа



    13.02.2014 | Aдмін

    Вернутись назад
Управління освіти і науки Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації Вінницька академія безперервної освіти 
ТИВРІВСЬКИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ